Почитала я вчора на сон грядущий "Хронологію життя і творчості Лесі Українки" Ольги Косач-Кривинюк і тепер точно знаю: подражать Ользі Петрівні Драгомановій-Косач (вона ж Олена Пчілка) не буду. І не просіть!
Воно-то, звісно, прикольно, що свідками на вінчанні Ольги й Петра були Антонович, Драгоманов і брати Кістяківські. Але залишити двомісячну дитину - Лосю - на чоловіка та його сестер і поїхати "на довший час" (пікантно зазначає Косач-Кривинюк) у Флоренцію - це, скажу я Вам, свинство! Далі цитую: "Мати їздила з братом до Риму, з братом і братовою до Помпеї. В листопаді [а поїхала вона навесні! - natyak] Лесина мати, вертаючись додому од брата з-за кордону, зупинялася на 8 днів у Відні". Ба більше, там вона познайомилася з таким собі Мелітоном Бучинським, який "своїм органічним і свідомим українством інтеліґентної людини зробив велике враження на неї".
На відміну від первістка-Михайла, Лариса була небажаною дитиною. Порівнюючи їх, мати казала: "Міша красивий, розумний, здатний, інтересний, розвинений, Леся ж негарна, дурна (це слово в материних устах особливо ранило маленьку Лесю [...]), недотепа, нецікава, нерозвинена". Отака-от жаба!