Спасибі gralena!

Влітку 1919 року на кону Соловцовського театру ставили Вайлдову "Саломею". Павло Филипович, захоплений пристрасною грою акторки та майстерністю режисера, написав сонет ( Саломея )

Значно прохолодніше до постановки п'єси Вайлда поставився Микола Зеров (подейкують, що прокоментував він її так: “Це тільки семітська розпуста”) і не забарився із відповіддю. Його ( Саломея )

- уже не втілення краси, вищої від добра і зла, а просто інструмент у чиїхось брудних іграх. Справжня краса, вважав він, не протистоїть добру, а гармонійно з ним поєднана. Заручившись підтримкою Рильського ( Read more... )

Зеров через три місяці ставить крапку в полеміці з другом по поетичному цеху - пише ( Навсікаю )

Цікаву над інтерпретацію цієї поетичної полеміки пропонує Ганна Церна: ( Read more... )
А мені здається, що їм просто подобалися різні жінки Зеров підловив Филиповича на симпатії до вже зужитої ранньомодерної концепції чистої краси.

Мабуть, у мене є киця. Мабуть - бо її ніхто не дарував і не купував. Сама прийшла. Спершу попросила води. Потім радо пила кефір. Потім гордо від нього відмовилася. Мовляв, я до тебе лащуся, а ти мені - кефір. Потім під обурливі репліки тата: "Ти що - сметану їй понесла???" я частувала її сметаною. Вчора вона не приходила. Певно, налякалася зливи. Сьогодні її теж не було видно. Винесла їй сметани й води. Але вона не прийшла. Аж раптом на моє безнайдійне з балкону: "киць-киць-киць" прибігає моя Мурашка! Їла тільки з рук. Щойно я ставила мисочку на землю - пильнувала, щоб я не пішла. Казала, що дуже за мною скучила. Так і казала!
Мені байдуже - чийна вона чи нічийна, називав її хтось чи не назвав. Вона моя Мурашка. Поки захоче нею бути)

а в кінці - кілька секунд голосу Чеслава Мілоша

Ми на тому весіллі були, мед-пиво пили, повусах текло, а в рот не попало...
Тепер і Ви, люди добрі, подивіться, як молодий з тещею витанцьовував, а молода - зі свекром:

От поміряла сьогодні цю красу в магазинчику "Вещица". Тепер вагаюся, чи купувати. Ви як думаєте?
"Вещица" - це чудовий магазинчик рукотворних див на Нижньому валу. Хто не знає, де, повідомляю: як іти в напрямку Житнього ринку правим боком вулці, перша арка після перехрестя з Костянтинівською. Дуууже рекомендую)))

А в одному з дворів на Ігоревськіій уже зацвіла абрикоса)))