"Будучи носителем идеологии землевладельческо-рабовладельческой олигархии, Аристотель выступил в период, когда политическая экспансия Греции росла чрезвычайно быстро и требовала культурной мобилизации во всех областях, в том числе и таких, как теория искусства. Представляя класс жизнеспособный и активный, но вместе с тем и паразитический, Аристотель своеобразно соединял в своем учении о поэзии черты гедонизма (цель искусства — удовольствие) с глубоким пониманием познавательной сущности поэзии, и если общая трактовка эстетических проблем восходит у него к идеалистической философии, то метод анализа поэтической структуры — метод П. — создан им несомненно на основе эмпирического метода естественных наук."
(Розенфельд Б. Поэтика // Литературная энциклопедия: В 11 т. — [М.], 1929—1939.
Т. 9. — М.: ОГИЗ РСФСР, Гос. ин-т. "Сов. Энцикл.", 1935. — Стб. 215—224).

Różewicz Tadeusz

Wśród wielu zajęć

Wśród wielu zajęć
bardzo pilnych
zapomniałem o tym
że również trzeba
umierać

lekkomyślny
zaniedbałem ten obowiązek
lub wypełniałem go
powierzchownie

od jutra
wszystko się zmieni

zacznę umierać starannie
mądrze optymistycznie
bez straty czasu

(з циклу "Twarz" 1964 року)

Редактори ранкових телепередач - вигадливі люди. Поміж інформацією про останні новини в Україні та світі, рекламою, порадами з вибору якісної гречки, прогнозами погоди, рецептами народної медицини, рекламою, спортивними досягненнями, рекламою та подробицями з життя зірок вони умудряються втиснути просто-таки поетичні сюжети. Одним із них, почутих сьогодні, був сюжет про типологію чоловіків за вод(я)ним принципом.
Які, Ви думаєте, бувають чоловіки?
1. Чоловік-калюжа: годі чекати від нього ніжності, турботи чи романтичних поривів. Від нього взагалі годі будь-чого чекати.
2. Чоловік-озеро: цей екземпляр огорне свою обраницю повсякчасним тендітним піклуванням, люблячий і сентиментальний, він, проте, не здатий на непогамовну пристрасть.
3. Чоловік-річка: душа компанії - веселий, товариський, вигадливий і настримний, проте часто непередбачуваний і мінливий.
На цьому типологія, на жаль, вичерпалася (або ж вичерпався відведений на ліричний відступ ефірний час).
А як же чоловік-струмок, чоловік-водоспад, чоловік-затока, чоловік-протока, чоловік-водосховище, чоловік-море і чоловік-океан? Невже їх у природі не існує?..

Розмова між 50-літньою жінкою та її 4-річним онуком:
- Таня, я тебе люблю так багато, як листочків на дереві!
- Марку, не можна мене так любити. Ти маму свою так люби.
- Я маму люблю - як травинки.
[павза]
- Таня, я чого більше - листочків чи травинок?

У "Сестрах Річинських" Ірини Вільде натрапила на два бентежливих пасажі щодо босих ніг:
"Орест Білинський був у сандалях на босоніж, і це зовсім збентежило Олену".
Трохі далі: "Орест Білинський, ніжно усміхнувшись до неї, розгубленої, міцно пригорнув її до себе. Не пручалася, сіла поруч. Раптом стало соромно, аж гаряче, за свої босі ноги. Була вже замужем, коли зазнала того сорому ще раз уві сні: бігла начебто кудись містом і дуже журилася, що не мала черевиків на ногах".
Що ж такого у босих ногах?

Мабуть, у мене є киця. Мабуть - бо її ніхто не дарував і не купував. Сама прийшла. Спершу попросила води. Потім радо пила кефір. Потім гордо від нього відмовилася. Мовляв, я до тебе лащуся, а ти мені - кефір. Потім під обурливі репліки тата: "Ти що - сметану їй понесла???" я частувала її сметаною. Вчора вона не приходила. Певно, налякалася зливи. Сьогодні її теж не було видно. Винесла їй сметани й води. Але вона не прийшла. Аж раптом на моє безнайдійне з балкону: "киць-киць-киць" прибігає моя Мурашка! Їла тільки з рук. Щойно я ставила мисочку на землю - пильнувала, щоб я не пішла. Казала, що дуже за мною скучила. Так і казала!
Мені байдуже - чийна вона чи нічийна, називав її хтось чи не назвав. Вона моя Мурашка. Поки захоче нею бути)

Ми на тому весіллі були, мед-пиво пили, повусах текло, а в рот не попало...
Тепер і Ви, люди добрі, подивіться, як молодий з тещею витанцьовував, а молода - зі свекром: